послідовний

-а, -е.

1) Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. || тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь. || Який здійснюється кількома етапами; поступовий.

••

Послідо́вне з'є́дна́ння (сполу́чення) — з'єднання кількох джерел чи приймачів електричної енергії, при якому кінець одного безпосередньо з'єднується з початком другого, внаслідок чого крізь них проходить однаковий струм.

2) Який закономірно випливає з чого-небудь, є логічним висновком із чогось; закономірний. || Який не має в собі нічого суперечливого, логічно обґрунтований (про вчення, світогляд, теорію і т. ін.). || Який здійснюється, відбувається у повній відповідності до певних завдань, настанов, теоретичних засад тощо. || Який поширюється на все або на всіх без винятку.

3) Який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, наполегливо домагається здійснення своїх рішень. || Який неухильно втілює в життя певний світогляд, теорію тощо, виявляючи при цьому стійкість і непохитність.